Джерела інформації, в залежності від їхньої близькості до початкового матеріалу, поділяються на три категорії:

  • первинні: оригінальні матеріали, на основі яких проводиться дослідження;
  • вторинні: коментар, аналіз чи інтерпретація першоджерел; 
  • третинні: систематизація, категоризація, індексування вторинних джерел.

Первинне джерело – це опис події свідком. Першоджерела повідомляють оригінальну інформацію про відкриття, ідеї, нові факти, події. Зазвичай це перша офіційна поява результатів оригінального дослідження. 

В різних наукових галузях виділяються різні формати першоджерел:

  • гуманітарні науки: рукописи, особисті листи, щоденники, інтерв’ю, художні і мистецькі твори, автобіографії;
  • природничі і соціальні науки: статистичні дані, опитування, звіти про результати досліджень;
  • правознавство, міжнародні відносини: закони, постанови, акти.

Вторинними джерелами є дослідження інших вчених. Вони аналізують описують, оцінюють інформацію із першоджерел, роблячи її більш доступною. Це книги, статті у наукових і науково-популярних журналах, огляди тощо.

Третинні джерела містять узагальнену інформацію, представлену у вигляді підручників, енциклопедій, довідників, словників, бібліографічних покажчиків.

Тобто, вторинні джерела узагальнюють та інтерпретують певну подію або явище, а третинні джерела узагальнюють та інтерпретують вторинні джерела.